Обряди та традиції святкування Зелених свят

Зелені свята — одне з найдавніших і найгарніших народних свят, що збереглося в українській традиції з дохристиянських часів. Офіційно воно пов’язане з християнським святом Трійці, але насправді більшість обрядів мають язичницьке коріння і присвячені розквіту природи, пробудженню землі та вшануванню предків.

Коли відзначають Зелені свята

Зелені свята — це синкретичне свято, у якому язичницькі обряди поклоніння природі та душам предків гармонійно поєдналися з християнським святом Зіслання Святого Духа (П’ятидесятниця). Зелені свята святкують протягом трьох-чотирьох днів:

• субота перед Трійцею — «клечальна» або «задушна» субота;
• неділя — Трійця (50-й день після Великодня);
• понеділок — Духів день (або «провідний понеділок» у деяких регіонах).

У 2026 році Трійця припадає на 7 червня, отже Зелені свята триватимуть з 6 по 8 червня.

Основні обряди та традиції

Головним символом Зелених свят є свіжа зелень: гілки липи, клена, берези, ясеня, а також пахучі трави — любисток, м’ята, чебрець, материнка, лепеха (татарське зілля).

Підлогу в хаті встеляли лепехою та м’ятою — «щоб духи предків йшли по запашній траві». Вікна, двері, образи прикрашали гілками, а на покуть клали букет із трав та квітів — «трійцю». Також лепеху стелили обов’язково під порогом — вважалося, що вона відганяє русалок та іншу нечисту силу. Любисток дівчата клали під подушку — «щоб приснився суджений», а чебрець і полин вішали над дверима — для захисту дому від хвороб і лиха.

Поминання предків

У клечальну суботу ходили на цвинтар, прибирали могили, залишали їжу та квіти. Вважалося, що в ці дні душі померлих приходять на землю, «гостюють» у своїх домівках, а зелень допомагає їм знайти дорогу.

Русальний тиждень і обряди з русалками

Тиждень перед Зеленими святами називався Русальним. У цей період, за повір’ям, русалки виходили з води й гойдалися на гілках дерев. Щоб їх задобрити:

• залишали на гілках вишитий рушник чи стрічку;
• не купалися у водоймах;
• не прали білизну біля річки.

У понеділок після Трійці проводили обряд «проводів русалок» або «водіння Куста»: дівчата прикрашали одну з подруг гілками та квітами (вона ставала «кустом» чи «русалкою»), ходили селом, співали спеціальні пісні, а потім «топили» вінок у річці.

Що треба робити на Зелені свята

Основні традиції та правила поведінки:

• обов’язково освятити в церкві зілля та гілки;
• не можна сваритися, лихословити — «бо душі предків чують»;
• заборонялося працювати на землі (особливо копати) — «щоб не потривожити душі»;
• не можна було шити, прясти, білити хату.

Дівчата ворожили на судженого: кидали вінки на воду, заглядали в криницю опівночі, клали під подушку трави.

Хронологічна таблиця основних днів Зелених свят

Ось зручна таблиця:

Зелені свята — це час, коли українці особливо гостро відчувають зв’язок із природою, предками та власною історією. Навіть у сучасному світі традиція прикрашати дім запашними травами, збирати лікарські рослини та згадувати рідних, які відійшли, залишається живою. Це свято нагадує: поки ми пам’ятаємо старі обряди — доти живе наша земля і наш народ.