Як правильно дихати під час бігу: ротом чи носом?

ЛОР в Одесі консультує велику кількість пацієнтів. Діти, дорослі, літні люди. До отоларинголога звертаються з величезною кількість запитів представники різних професій. професійні спортсмени та аматори також мають чимало запитань до лора. Одне з них, до речі, доволі дискусійне – як правильно дихати під час пробіжки: ротом чи носом? 

Уявіть собі: ви виходите на ранкову пробіжку, повітря свіже, настрій чудовий, але вже через кілька хвилин починається справжня драма у вашому горлі. Печіння, сухість, а до вечора — класичні симптоми фарингіту. Знайомо? Тоді ця історія саме для вас.

Великі дискусії

Коли мова заходить про дихання під час бігу, розгортається справжня битва думок. Одні експерти категорично наполягають на носовому диханні, інші стверджують, що при інтенсивних навантаженнях без рота не обійтися. Але що ж відбувається насправді в наших дихальних шляхах?

Носове дихання — це природний кондиціонер нашого організму. Проходячи через носові ходи, повітря нагрівається до температури тіла, зволожується та очищається від пилу й мікробів. Слизова оболонка носа працює як ідеальний фільтр, затримуючи до 95% усіх шкідливих часток. Більше того, при носовому диханні виробляється оксид азоту — потужний судинорозширюючий агент, який покращує доставку кисню до тканин.

Проте у медалі є й зворотний бік. При високій інтенсивності бігу носові ходи просто не справляються зі зрослими потребами організму в кисні. Спроба дихати виключно носом може призвести до кисневого голодування та зниження ефективності тренування.

Ротове дихання – друг чи ворог ЛОР-органів

Дихання ротом під час бігу — це компроміс між потребами організму та можливостями дихальної системи. Через рот надходить значно більше повітря, що критично важливо при інтенсивних навантаженнях. Але тут криється головна небезпека для ЛОР-органів.

Необроблене повітря, що потрапляє прямо в глотку, може бути занадто холодним, сухим або забрудненим. Слизова оболонка горла, не звикла до такого навантаження, починає пересихати та запалюватися. Саме тому багато бігунів знайомі з неприємними відчуттями в горлі після тренувань на холодному повітрі.

Особливо підступний біг у морозну погоду. Холодне повітря, потрапляючи в розігріту глотку, викликає спазм судин і може призвести до розвитку хронічного фарингіту. Симптоми розвиваються не відразу — спочатку з’являється лише легке першіння, яке багато хто ігнорує.

Хронічний фарингіт у бігунів

Хронічний фарингіт у бігунів — це не міф, а реальна проблема, з якою стикаються тисячі любителів активного способу життя. Постійне подразнення слизової оболонки глотки призводить до її хронічного запалення. Підступність захворювання в тому, що воно розвивається поступово, і людина може довго не помічати тривожних симптомів.

Перші ознаки — легке покашлювання після пробіжки, відчуття сухості в горлі, потреба часто відкашлюватися. З часом симптоми посилюються: з’являється постійне відчуття стороннього тіла в горлі, голос стає хрипким, особливо вранці.

Про що мовчать бігуни під час візитів до ЛОР-лікаря

Практикуючі оториноларингологи відзначають цікаву закономірність: серед їхніх пацієнтів все більше людей, які активно займаються бігом. Найчастіші скарги — це хронічний кашель незрозумілого походження, рецидивуючі ангіни та фарингіти, а також синусити.

Багато бігунів звертаються зі скаргами на “бігову астму” — стан, коли після інтенсивного тренування з’являється утруднене дихання та кашель. Насправді часто йдеться не про астму, а про неправильну техніку дихання, яка призвела до запалення дихальних шляхів.

Особливу групу становлять любителі зимового бігу. Вони скаржаться на часті застуди, хронічний нежить і постійне відчуття закладеності носа. Лікарі пов’язують це із систематичним переохолодженням слизових оболонок.

Золота формула здорового дихання

Секрет успішного бігу без шкоди для ЛОР-органів криється в комбінованому підході. На легких ділянках дистанції використовуйте носове дихання — це допоможе підготувати повітря для надходження в легені. При збільшенні інтенсивності поступово підключайте рот, але робіть це правильно.

Професійні тренери рекомендують техніку “привідкритого рота”: язик злегка притиснутий до піднебіння, губи трохи прикриті. Це дозволяє повітрю частково нагрітися та зволожитися, проходячи через ротову порожнину.

У холодну погоду обов’язково використовуйте спеціальні спортивні маски або бафф — вони попередньо нагрівають та зволожують повітря. 

Знайте – здоров’я ваших ЛОР-органів коштує більше, ніж кілька секунд виграного часу на дистанції.